Як для багатьох людей зараз, так і для мене раніше світ телебачення видавався чимось фантастичним і нереальним. Ще в дитинстві я постійно замислювалася: «Як у такій невеликій скриньці може вміститися стільки яскравих та цікавих картинок? І звідки вони взагалі беруться? Здавалося, що, якщо людина потрапила в телевізор, вона відразу ставала суперзіркою з купою фанатів. Пам’ятаю, коли ми з батьками їздили до бабусі, то дорогою завжди проїжджали головний телецентр України, з вежею та купою величезних «тарілок», я була зовсім маленькою, але це місце проїжджала з відкритим ротом та величезними очима. І вже тоді я вирішила, що коли виросту обов’язково потраплю туди і влаштуюся на роботу.

Ось я виросла… І коли навчалася, на літню практику потрапляю на один із найвідоміших українських каналів. Я була в захваті від кількості зірок та відомих людей, з якими мені пощастило попрацювати. У мене паморочилося в голові від радості! Я з раннього ранку «летіла туди на крилах» і поверталася вночі на останньому розвезенні, і так щодня, але втома була лише приємною. Я дуже вдячна дівчатам гримерам, які звалювали на мене всю свою роботу та не боялися доручити студентці-практикантці складні завдання та довірити обличчя ведучих. Для мене це був величезний досвід! Ну і, звичайно, моя відданість, і самовіддача своїй справі не пройшли не поміченими і мене порекомендували, вже як майстра, на інший телеканал, оскільки там, де проходила моя практика вільних вакансій не було. І тільки коли я знайшла роботу, я зрозуміла, що практика і робота дві зовсім різні речі. І гримеру ще потрібно так само робити зачіски будь-якої складності, а не просто укласти, підкрутити і підчесати. Це було першим відкриттям для мене.

Другим відкриттям було те, що на кожному каналі свої правила. На одному, гример – це друг, людина, яку цінують та поважають за його працю. А на іншому каналі це майстер, який усім завдячує. Мабуть, ці два варіанти стосунків ведучий – гример є єдиними. Втім, ці варіанти також застосовні щодо клієнт – майстер. Тут насамперед відіграють роль людські якості обох сторін.

Особисто моя думка, що телеведучого і гримера не можна порівняти за важливістю професії, які в той же час не можуть існувати окремо.

І тільки попрацювавши кілька років на цьому каналі я зрозуміла де я знаходжусь… Виявляється весь цей час я працювала у тому самому місці, яке, мене маленьку так заворожувало! Пройшло багато років, і я навіть забула про свою мрію, але всесвіт то не забув і коли я згадую свої дитячі відчуття до цього місця, то розумію, як же все-таки наші думки та мрії матеріальні!

Пропрацювавши на «роботі своєї мрії» більше 6 років можу сказати, що було всяке-різне, як хороше, так і не дуже, але саме там виростають професіонали, які потім цінуються та затребувані скрізь, адже школа виживання ще та! Але ж ми протягом усього життя отримуємо досвід у різних сферах, напевно, досвід – це найголовніше для людини, яка збирається чогось досягти. І скажу так, якщо цю статтю читають візажисти чи той, хто бажає стати художником-гримером, головне не бояться труднощів і не опускати руки, адже вам доведеться працювати з людьми, які регулярно перебувають у руках професійних майстрів, і вони чітко знають, як мають виглядати, бо є із чим порівняти. І якщо ведучий спокійно і з упевненістю сідає до вас у крісло – отже тут сміливо можна вважати себе майстром. А якщо ведучий стає ще й вашим другом, то ви взагалі переможець! І коли я досягла цієї вершини, мені захотілося йти далі і підкорювати нові горизонти. Чого бажаю всім вам! Головне не зупинятися на досягнутому!

Сподіваюся, була комусь корисною 🙂

Ставте запитання, я з радістю поділюся своїм досвідом.

Всім удачі та нових досягнень!